Авторська проза і поезія студентів - Форум
Електротехнічний портал Олега Соломчака
Головна | Авторська проза і поезія студентів - Форум | Реєстрація | Вхід
 
Неділя, 04.12.2016, 10:06
Вітаю Вас Гість | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 212»
Форум » Обговорення різних питань (флуд) » Студентське життя » Авторська проза і поезія студентів (В даній темі викладємо власні літератуні твори і критикуємо)
Авторська проза і поезія студентів
solomchakДата: Субота, 31.10.2009, 19:51 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 256
Репутація: 7
Статус: Offline
Тема створена для публікації літературних творів студентів і не тільки........

Герої не говорять, що вони можуть віддати життя за Батьківщину.
Вони віддають його.
 
elektru4k@Дата: Вівторок, 01.12.2009, 21:20 | Повідомлення # 2
Козачка
Група: Перевірені
Повідомлень: 9
Репутація: 2
Статус: Offline
ТИ...

Ти сон, ти казка, ти видіння,
Моя фантазія й хотіння.
Ти добрий, ніжни, чарівний,
Та ні, ти справжній, лиш не мій.

Ти марево, ти мрія, ти бажання,
Моє натхнення і зітхання.
Ти чесний, лагідний, смішний,
Так ти живий, але не мій.

Хоч ти не мій і вже моїм не будеш
Я дякую за все, що ти мені даруєш.
За сон, за казку, за бажання,
За солод втрат і мед страждання.

= Марі Жула =

Додано (01.12.2009, 21:20)
---------------------------------------------
КЛЕН І Я(осінь)

Дивлюсь на тебе, ти такий сумний,
Сльоза збігає по щоці моїй.
Дивлюсь на тебе, ти такий самотній
І розумію, що погано не мені одній.
Ти руки опустив і сльози жовті падають додолу,
А я безсила повертаюся додому.
Осінній вітер розриває твою душу
І все це бачити я мушу.
А дощ зловісний розбиває твоє серце.
Благаю, повернися СОНЦЕ!
Дай сили для життя,
Але нема вже вороття.
Та я прошу, живи мій друже
Ми разом зможем все подужать.
І оживемо навесні,
Коли струмочки заспівають голосні пісні!

= Марі Жула =

Повідомлення відредагував elektru4k@ - Середа, 02.12.2009, 14:03
 
23121986Дата: Субота, 05.12.2009, 23:14 | Повідомлення # 3
Полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 182
Репутація: 4
Статус: Offline
elektru4k@,
мені подобаються ваші вірші, тому додаю +1 до репутації.


Краще небагатьма словами багато про що сказати, ніж багато говорити і нічого не сказати.
Ф.де Ларушфуко
 
solomchakДата: Неділя, 06.12.2009, 13:18 | Повідомлення # 4
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 256
Репутація: 7
Статус: Offline
Це вже якісь шури-мури. ))
23121986, можливо ці вірші для вас ? love
І коли ми почитаємо ще віршики ?


Герої не говорять, що вони можуть віддати життя за Батьківщину.
Вони віддають його.
 
23121986Дата: Неділя, 06.12.2009, 22:09 | Повідомлення # 5
Полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 182
Репутація: 4
Статус: Offline
Не знаю для кого вірші.
А може вони для улюбленого викладача?
Там є слова:
Я дякую за все, що ти мені даруєш.
За сон, за казку, за бажання,
За солод втрат і мед страждання. prof


Краще небагатьма словами багато про що сказати, ніж багато говорити і нічого не сказати.
Ф.де Ларушфуко
 
elektru4k@Дата: Середа, 09.12.2009, 22:12 | Повідомлення # 6
Козачка
Група: Перевірені
Повідомлень: 9
Репутація: 2
Статус: Offline
цікава дискусія!!!!!!!
можу сказати,що ці вірші для тих, хто вміє цінувати прекрасне)))))))))))

Додано (07.12.2009, 13:16)
---------------------------------------------
КЛЕН і Я (зима)
Дивлюсь в вікно, ти знову сам
Та все ж спасибі небесам,
Адже зима, мороз і довгі ночі,
А ти сумний і спать не хочеш!
Стоїш, хрипиш і тихо дишиш,
Тебе повила німа тиша.
Тобою гордим і безсилим
Дівиця-ніч оволоділа.
А зорі, зіроньки небесні
Співають пісеньки чудесні.
Ти геть змарнів і побілів,
Лиш теплий спогад душу грів,
Що скоро ти її зустрінеш
Візьмеш за руку й більше не покинеш.
Але закон природи не змінити
Й на зміну їй прекрасній прийде літо.
Та я горджусь тобою любий друже,
Адже крім неї все тобі байдуже.
Хоч знаєш Вам разом не бути,
Та все ж не можеш почуття забути.
Ти ними жив і будеш жити
Поки ВЕСНУ будеш любити!!!

Марі Жула

Додано (09.12.2009, 16:35)
---------------------------------------------
ВЕСНЯНИЙ ФРАНКІВСЬК
Спокійно плине Бистриця ріка,
Франківсь ранковий оповила мряка.
Весною дихає все навкруги,
Машинами заповнені дороги.
Вони немов малі прудкі жучки,
Які бажають обігнати річку.
Дерева соком наливають тіло
І птахи з вирію вже прлетіли,
І сонечко вже стало веселіше,
Своїм теплом вже гріє нас тепліше.
Травичка теж прокинулась від сну,
Веде за руку дівчину-весну.
Вже перші квіти розцвіли в садах,
А безтурботні горобці танцюють в небесах.
Біленькі хмаринки, мов кошенята
Потягаються і муркочуть:"досить спати!!!".
Прокинулось вже все у цьому світі,
Ну як же цьому не радіти?
Ну як це можна не помітить,
Коли чарівне сонце в очі світить!!!
Ну як же можна вс це не любити?
Весну, тепло красу і море квітів!!!!!!!!

Марі Жула

Додано (09.12.2009, 22:12)
---------------------------------------------
ЧОМУ???
Чому кохати так непросто?
Чому чекати нема сил?
Чому думки шукають простір?
Чому душа немає крил?

Чому щоб плакать нема сліз?
Чому не сняться вночі сни?
Чому життя втрачає зміст?
Чому так хочеться весни?

Чому одні лиш запитання?
Чому багато так страждання?
Чому восени летять у вирій лелеки
І чому ти від мене так далеко???
Марі Жула

 
23121986Дата: Середа, 09.12.2009, 22:14 | Повідомлення # 7
Полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 182
Репутація: 4
Статус: Offline
Ого! hands

Краще небагатьма словами багато про що сказати, ніж багато говорити і нічого не сказати.
Ф.де Ларушфуко
 
elektru4k@Дата: Четвер, 10.12.2009, 15:06 | Повідомлення # 8
Козачка
Група: Перевірені
Повідомлень: 9
Репутація: 2
Статус: Offline
ВОНА

Вона жива, душа жива і серце швидко б'ється,
Вона страждає, вірить, плаче і сміється.
Вона завжди іде вперед, хоч вітер в очі,
Холодне ліжко і гаряча кава жде її щоночі.
Вона щаслива і разом з тим страждає,
Але вона його чекала і чекає.
І буде все життя чекати,
І так же вірно й гаряче кохати.
Марі Жула

Повідомлення відредагував elektru4k@ - Четвер, 10.12.2009, 15:07
 
solomchakДата: Четвер, 10.12.2009, 16:24 | Повідомлення # 9
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 256
Репутація: 7
Статус: Offline
elektru4k@, Це віршик про ту що працює ?????????????

Герої не говорять, що вони можуть віддати життя за Батьківщину.
Вони віддають його.
 
elektru4k@Дата: Четвер, 10.12.2009, 22:03 | Повідомлення # 10
Козачка
Група: Перевірені
Повідомлень: 9
Репутація: 2
Статус: Offline
про ту, що кохає!!!!!!!!!!!!!!
працювати може кожен, а по-справжньому кохати і чекати не кожен love
 
23121986Дата: Четвер, 10.12.2009, 22:11 | Повідомлення # 11
Полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 182
Репутація: 4
Статус: Offline
Quote (elektru4k@)
працювати може кожен, а по-справжньому кохати і чекати не кожен

Ну та, я би так не сказав.. respect


Краще небагатьма словами багато про що сказати, ніж багато говорити і нічого не сказати.
Ф.де Ларушфуко


Повідомлення відредагував 23121986 - П`ятниця, 11.12.2009, 17:16
 
elektru4k@Дата: Субота, 12.12.2009, 17:24 | Повідомлення # 12
Козачка
Група: Перевірені
Повідомлень: 9
Репутація: 2
Статус: Offline
ПІД ПЛАКУЧОЮ ВЕРБОЮ СЛЬОЗИ КОТЯТЬСЯ РІКОЮ
Небо зоряне, темно й холодно.
Місяць давно спить,
Річка в даль біжить.
Туман стелиться під ноги
І не видно вже дороги.
Під плакучою вербою
Сльози котяться рікою.
То не дерево ридає,
А дівча юне страждає.
Що це з нею трапилось?
Чом вона розплакалась?
Хоч ніхто і не питає
Стиха долю проклинає,
Що немає в світі правди
Й не переживе коханого зради!
Та ніхто її не чув,
Німий вечір навкруг був.
Вона не знала, що робити,
Як страждання припинити.
Враз почувся сплеск води!
Це юнка вскочила туди.
Ріці себе подарувала
Сум, біль і розпач- все пропало!!!
В воді зі смертю та зустрілась,
Не помилились ви, вона втопилась.
І тут прокинулось усе,
І вийшло сонце золоте,
Та було пізно щось зробити
Дівча несли вже хоронити.
А під плакучою вербою
Сльози котяться рікою.
За згублене життя і за невдачу,
То не дівча, а річка плаче!!!
Марі Жула
 
23121986Дата: Субота, 12.12.2009, 17:45 | Повідомлення # 13
Полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 182
Репутація: 4
Статус: Offline
Це не я написав, але прочитав і мені сподобалось.
Коротка історія
Це розповідь про чотирьох осіб, які називались УСІ, ХТОСЬ, КОЖНИЙ і НІХТО.
Треба було виконати якесь дуже важливе завдання, і УСІ були впевнені, що ХТОСЬ це зробить.
КОЖНИЙ міг це зробити, але НІХТО не зробив.
ХТОСЬ розгнівався, тому що це завдання було КОЖНОГО. УСІ вважали, що КОЖНИЙ може виконати це,
та НІХТО не зрозумів, що УСІ цього не зроблять.
Закінчилось тим, що УСІ обвинувачували КОГОСЬ, коли НІХТО не виконав того, що КОЖНИЙ міг зробити сам.
КОЖНИЙ може відчинити двері, але НІХТО не відчинить, бо УСІ будуть чекати, поки ХТОСЬ інший це зробить!


Краще небагатьма словами багато про що сказати, ніж багато говорити і нічого не сказати.
Ф.де Ларушфуко
 
elektru4k@Дата: Субота, 12.12.2009, 21:48 | Повідомлення # 14
Козачка
Група: Перевірені
Повідомлень: 9
Репутація: 2
Статус: Offline
таке воно життя sad
 
23121986Дата: Субота, 12.12.2009, 22:57 | Повідомлення # 15
Полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 182
Репутація: 4
Статус: Offline
яке воно життя залежить від нас, от напевно про що йдеться smile

Краще небагатьма словами багато про що сказати, ніж багато говорити і нічого не сказати.
Ф.де Ларушфуко
 
Форум » Обговорення різних питань (флуд) » Студентське життя » Авторська проза і поезія студентів (В даній темі викладємо власні літератуні твори і критикуємо)
Сторінка 1 з 212»
Пошук:


Copyright Solomchak © 2016Хостинг від uCoz