Ти сон, ти казка, ти видіння,
Моя фантазія й хотіння.
Ти добрий, ніжни, чарівний,
Та ні, ти справжній, лиш не мій.

Ти марево, ти мрія, ти бажання,
Моє натхнення і зітхання.
Ти чесний, лагідний, смішний,
Так ти живий, але не мій.

Хоч ти не мій і вже моїм не будеш
Я дякую за все, що ти мені даруєш.
За сон, за казку, за бажання,
За солод втрат і мед страждання.

= Марі Жула =

Додано (01.12.2009, 21:20)
---------------------------------------------
КЛЕН І Я(осінь)

Дивлюсь на тебе, ти такий сумний,
Сльоза збігає по щоці моїй.
Дивлюсь на тебе, ти такий самотній
І розумію, що погано не мені одній.
Ти руки опустив і сльози жовті падають додолу,
А я безсила повертаюся додому.
Осінній вітер розриває твою душу
І все це бачити я мушу.
А дощ зловісний розбиває твоє серце.
Благаю, повернися СОНЦЕ!
Дай сили для життя,
Але нема вже вороття.
Та я прошу, живи мій друже
Ми разом зможем все подужать.
І оживемо навесні,
Коли струмочки заспівають голосні пісні!

= Марі Жула =

Додано (07.12.2009, 13:16)
---------------------------------------------
КЛЕН і Я (зима)
Дивлюсь в вікно, ти знову сам
Та все ж спасибі небесам,
Адже зима, мороз і довгі ночі,
А ти сумний і спать не хочеш!
Стоїш, хрипиш і тихо дишиш,
Тебе повила німа тиша.
Тобою гордим і безсилим
Дівиця-ніч оволоділа.
А зорі, зіроньки небесні
Співають пісеньки чудесні.
Ти геть змарнів і побілів,
Лиш теплий спогад душу грів,
Що скоро ти її зустрінеш
Візьмеш за руку й більше не покинеш.
Але закон природи не змінити
Й на зміну їй прекрасній прийде літо.
Та я горджусь тобою любий друже,
Адже крім неї все тобі байдуже.
Хоч знаєш Вам разом не бути,
Та все ж не можеш почуття забути.
Ти ними жив і будеш жити
Поки ВЕСНУ будеш любити!!!

Марі Жула

Додано (09.12.2009, 16:35)
---------------------------------------------
ВЕСНЯНИЙ ФРАНКІВСЬК
Спокійно плине Бистриця ріка,
Франківсь ранковий оповила мряка.
Весною дихає все навкруги,
Машинами заповнені дороги.
Вони немов малі прудкі жучки,
Які бажають обігнати річку.
Дерева соком наливають тіло
І птахи з вирію вже прлетіли,
І сонечко вже стало веселіше,
Своїм теплом вже гріє нас тепліше.
Травичка теж прокинулась від сну,
Веде за руку дівчину-весну.
Вже перші квіти розцвіли в садах,
А безтурботні горобці танцюють в небесах.
Біленькі хмаринки, мов кошенята
Потягаються і муркочуть:"досить спати!!!".
Прокинулось вже все у цьому світі,
Ну як же цьому не радіти?
Ну як це можна не помітить,
Коли чарівне сонце в очі світить!!!
Ну як же можна вс це не любити?
Весну, тепло красу і море квітів!!!!!!!!

Марі Жула

Додано (09.12.2009, 22:12)
---------------------------------------------
ЧОМУ???
Чому кохати так непросто?
Чому чекати нема сил?
Чому думки шукають простір?
Чому душа немає крил?

Чому щоб плакать нема сліз?
Чому не сняться вночі сни?
Чому життя втрачає зміст?
Чому так хочеться весни?

Чому одні лиш запитання?
Чому багато так страждання?
Чому восени летять у вирій лелеки
І чому ти від мене так далеко???
Марі Жула

Вона жива, душа жива і серце швидко б'ється,
Вона страждає, вірить, плаче і сміється.
Вона завжди іде вперед, хоч вітер в очі,
Холодне ліжко і гаряча кава жде її щоночі.
Вона щаслива і разом з тим страждає,
Але вона його чекала і чекає.
І буде все життя чекати,
І так же вірно й гаряче кохати.
Марі Жула