Єдине прошу — тільки не посмертно! або Бізнес–ідея на час кризи - Корисні сайти інтернету - Каталог статей - Електротехнічний портал Соломчака О.В.
Електротехнічний портал Олега Соломчака
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
 
Неділя, 04.12.2016, 10:12
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії каталога
Мої статтті [0]
Корисні сайти з електротехніки [21]
Корисні сайти інтернету [11]
Реклама
Головна » Статті » Корисні сайти інтернету

Єдине прошу — тільки не посмертно! або Бізнес–ідея на час кризи
За що я люблю вільний ринок, так це за його готовність дати мені буквально за дві секунди все, чого тільки душа запрагне. Ось, наприклад, захотів чорні шкіряні штани — новозеландські корівки вже радо везуть свою шкуру через океан. Зажадав костюм, як не у всіх, — будь ласка: Цинь і Хуань, що родом із–під Шанхая, і не такий скроять. Але ж є й інші, не настільки примітивні бажання, у свідомих громадян незалежної України. Наприклад, одягає чоловік костюм і до сліз в очах воліє бачити на ньому орден. Або медаль. Або якусь відзнаку — аби на видне місце поставити, і всі від чорної заздрості аж кашляли.

Держава на ринку почестей і слави працює надто неефективно: нагороджує–нагороджує, але для кожного громадянина Зірку Героя поки що не наштампувала. Проте нині нагороди в Україні не вручає тільки лінивий, і жодна криза на перешкоді не стала. Запитайте будь–яку піарщицю (секретаря, референта начальника) навіть напіврозваленого заводика — прайси рейтингових конкурсів приходять пачками. «Раніше була тільки «Фортуна», — зітхають вони. — А тепер такий вибір! І що цікаво — начальство ведеться». Тож хочете прикрасити свою рекламну сторінку яскравим титулом, прошу дуже: ціни доступні, за кілька відзнак — гуртові знижки.

Відзнака «Золотий Меркурій», якого люб’язно пропонує Асамблея родом із Донецька, коштує 29 тисяч гривень. «Свята Софія» — на дві тисячі дешевше. Мені чомусь одразу припав до душі «Інтелект нації» — за таку ж ціну. Заплатив — і можеш рятувати людство. Надто дорого? Тоді будете «Лідером української економіки»! — всього лише 18 тисяч гривень: дешево, як пиво. «Кращий продукт року» коштує 14 тисяч. Для особливо скупих є такі приємні відзнаки, як «Екологічна досконалість» та навіть «100% — натуральне» (!) — кожна по шість тисяч гривень. Якщо останнє написати великим шрифтом на упаковці, а про фосфати та нітрати — маленьким, то вкладена тисяча баксів окупиться сторицею.

Нещодавно випала щаслива нагода побувати на одному з вручень. Це, скажу вам, щось: оркестр шкварить урочисто, офіціанти готують стіл, сходи білі й мармурові, а обабіч — козаки у випрасуваних штанах. Честь віддають! Кожному!!! А два ведучі на сцені міцно кріплять до лацканів блискучі медальки.

«Що, що, блін? Ефективність економічної діяльності? — слухаючи вступне слово пафосного ведучого, який вручав «Лідера» черговому номінанту, потішалися в останньому ряду представниці мідл–менеджменту, що приїхали по нагороди замість архізайнятих шефів. — Куди вже ефективніше: за землю не платимо, в пенсійний не платимо, банку заборгували, зарплату на три місяці затримують!» — «Угу, — погоджувалася її подруга. — І анкетка така простенька: тільки назва фірми й контактний телефон. Хоча би для виду запитали про виробничі показники».

Утім обирати собі відзнаку є з чого: у прайсі 24 найменування на будь–який колір і смак — «Фахівець року», «Топ–менеджер України». Включно з... Орденом Королеви Вікторії (5800 євро). Я ж тепер терміново шукаю зайвих 7900 євро — аби повісити на груди міжнародну нагороду імені Сократа. Дуже вже сподобалася анотація — «За особистий внесок в інтелектуальний розвиток сучасного суспільства», не більше й не менше! Або дуже актуально як на нинішній день — «Ділова людина України» (12 тис. гривень) — за особистий (!) внесок в оздоровлення економіки.

Хоча ні, куплю собі «Лицаря Вітчизни». І не питайте чому. Ви просто не бачили, як вручають «Лицаря»!.. На сцені тобі... шаблю... дарують!!! Назовсім! І фотографують із шаблею: під прапором, біля прапора, за прапором, перед прапором (фотка від майстра об’єктива входить у ціну). А потім: фуршет, ікра, вино «Совіньйон» (1 тис. грн. за учасника), а ти з шаблюкою — ух! Спиртне навіть якось особливо в горлянку ллється. «Це ж не на фірму, це персонально», — задоволено посміхався керівник відомої західноукраїнської, дуже розважальної структури. Він купив двох «Лицарів»: для себе і для головного бухгалтера.

Найсмішніше, що охочих було — повний зал. На публіці підприємці бідкаються та вимагають бюджетної підтримки: грошей нема, треба закриватися, скорочувати працівників. Але дипломи й титули — це святе!

...Мені з усіх лицарів найбільше сподобався дядько — керівник с/г–кооперативу з Одещини: огрядний, круглолиций, новий чорний костюм і білі шкарпетки в тон. Одна з розпорядниць, коли він з радісною усмішкою шаблю зі сцени зносив, по–дружньому так порадила: «Ви ж її тільки повісьте акуратно і без потреби з ножен не виймайте». І справді — виріб важкий, металевий, трохи гострий, ще на ногу впаде...

Джерело: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1288/159/45539/

Категорія: Корисні сайти інтернету | Додав: Xopc (18.11.2008) | Автор: Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ
Переглядів: 528 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright Solomchak © 2016Хостинг від uCoz